Андрій Сараненко: шахрай з фальшивими облігаціями. Як перевірити випуск за кодом ISIN і брокера за реєстром

Андрій Сараненко: шахрай продає облігації, бо їм довіряють

Облігація в Україні має добру репутацію. Військові ОВДП купують через банки та застосунки, і портфель військових облігацій у фізичних осіб на 1 жовтня 2026 року, за даними НБУ, становив 110,4 млрд гривень в еквіваленті проти 75,1 млрд гривень роком раніше. Що ширше коло людей, які вже тримали ОВДП, то легше продати їм «ще одну облігацію з гарантією держави».

Пропозиція звучить знайомо: фіксований купон, дата погашення, номінал. Людина бачить графік виплат на два роки вперед і сприймає його як доказ. Сам графік нічого не доводить, доки випуск не видно в офіційному обліку.

Андрій Сараненко розрізняє дві різні ситуації. У першій випуску немає зовсім: код, назву й номер вигадали. У другій випуск справжній і обертається на ринку, проте продавець ним не володіє і продати його не може. Перевіряють ці ситуації по-різному, і плутати перевірки небезпечно.

Довіру підсилюють і податки. НКЦПФР на платформі Внесок пише, що дохід за ОВДП не оподатковується, тоді як дохід за депозитами оподатковується 18 відсотками ПДФО і 1,5 відсотка військового збору, разом 19,5 відсотка. Фраза «дохід без податків» у пропозиції шахрая звучить правдоподібно саме тому, що для справжніх ОВДП вона правдива.

Пʼять прийомів шахрая з облігаціями

Перший прийом: «військові облігації за спеціальною ціною». Менеджер у месенджері пропонує ОВДП дешевше, ніж у банку, або з вищою дохідністю, просить переказ на картку і обіцяє надіслати сертифікат. Справжні військові облігації купують через банк, який є первинним дилером, або через ліцензовану інвестиційну фірму.

Другий: «єврооблігації України» або іноземного банку для приватних осіб, які нібито розподіляють за квотою. Третій: облігації компанії, яка нічого не випускала або якої не існує, із сайтом, презентацією і графіком купонів.

Четвертий, найтонший: продавець називає справжній код ISIN торгованого випуску, ціну якого легко знайти, і продає те, чого в нього немає. Пʼятий приходить після першої оплати: «податок на купон», «комісія депозитарію» або «страховий внесок» за виведення.

Спільна деталь у всіх пʼяти прийомів одна. Гроші йдуть продавцю напряму, оминаючи рахунок у цінних паперах покупця, і облігація ніде не зʼявляється в обліку на його імʼя. Андрій Сараненко вважає саме це головною ознакою підробки.

Андрій Сараненко: шахрай і код ISIN, що насправді доводить код

Закон України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» в пункті 26 частини 1 статті 2 називає код ISIN номером, який дає змогу однозначно ідентифікувати цінні папери або інший фінансовий інструмент. Пункт 10 тієї ж частини описує випуск як сукупність паперів одного емітента одного виду й номіналу з одним міжнародним ідентифікаційним номером. Код позначає весь випуск, власника він не називає.

Справжні коди легко побачити у відкритих даних НБУ. У файлі про військові ОВДП в обігу на 1 жовтня 2026 року перелічено 21 випуск у гривні, доларах і євро, кожен під кодом на кшталт UA4000232904. Довідник ОВДП на сайті Національного банку шукає облігації за видом, валютою випуску та датами погашення.

Валюта теж частина перевірки. За матеріалом НКЦПФР, ОВДП випускаються в гривні, доларах США та євро, і відсотки разом із сумою вкладення повертаються в тій самій валюті. Якщо продавець обіцяє доларові виплати за кодом гривневого випуску, він описує папір, якого в довіднику немає.

Для корпоративних паперів джерело інше. НКЦПФР веде Державний реєстр випусків цінних паперів з відкритим і безоплатним доступом, і в переліку публічних пропозицій там видно код ЄДРПОУ, найменування, тип паперу та ISIN. Іноземні цінні папери, допущені до обігу в Україні, мають окремий реєстр на сайті Комісії.

Короткий ролик поруч переказує цю частину. Андрій Сараненко зводить перевірку до трьох питань: чи є код випуску в довіднику НБУ або реєстрі НКЦПФР, де буде записана куплена облігація і чи має продавець ліцензію в реєстрі професійних учасників. Справжній ISIN підтверджує лише існування випуску, бо шахрай може взяти код чужої облігації, яка щодня торгується.

Електронна форма: чому паперовий сертифікат нічого не означає

Частина 2 статті 11 закону № 3480-IV каже, що облігації можуть існувати виключно в електронній формі. Для державних облігацій України те саме правило повторює частина 11 статті 16. Паперовий «сертифікат облігації», надісланий курʼєром чи у PDF, з погляду закону цінним папером не є.

Частина 3 статті 8 пояснює, що таке електронний цінний папір: це обліковий запис на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку. Права на нього належать власнику рахунку, відкритого в депозитарній установі. Тож перше питання до продавця просте: в якій установі відкриють ваш рахунок і як ви побачите в ньому куплені облігації.

Для ОВДП облік має ще один рівень. НБУ пише, що є депозитарієм ОВДП і веде їх централізований облік у бездокументарній формі. Частина 8 статті 16 закону закріплює за Національним банком обслуговування розміщення і погашення таких облігацій та депозитарну діяльність щодо них.

Андрій Сараненко радить не вірити ні печатці, ні голограмі, ні підпису «уповноваженого депозитарію» на бланку. Справжній документ про ваші облігації видає ваша депозитарна установа, у кабінеті або за запитом, і в ньому стоїть код ISIN, який можна знайти в реєстрі.

Окремий жанр підробок становлять «виписки депозитарію», які продавець надсилає в месенджер. На картинці може бути все: код, кількість облігацій, печатка і підпис. Виписку про ваш рахунок видає установа, яка цей рахунок веде, і ви отримуєте її у власному кабінеті або на свій запит. Документ, що прийшов від продавця, перевіряють дзвінком до депозитарної установи за телефоном з її офіційного сайту.

Військові облігації: як їх купують насправді

Ще у 2022 році НБУ пояснював, що виплати за військовими облігаціями на 100 відсотків гарантує держава, обслуговує їх Мінфін, номінал гривневої облігації становить 1 000 гривень. Купити їх можна через банки, які є первинними дилерами, або через ліцензовані інвестиційні фірми, а порівнювати варто всі комісії посередника.

Дія тоді ж пояснювала, що допомагає купити облігації в партнерів, банків і ліцензованих брокерів, і сама їх не продає. Покупець підписує документи на відкриття рахунку в цінних паперах, зарахування триває до трьох робочих днів.

Масштаб ринку великий. За даними депозитарію НБУ, у січні-вересні 2026 року уряд залучив на аукціонах ОВДП 318 496,4 млн гривень, 452,0 млн доларів США та 696,7 млн євро. Календар і оголошення розміщень публікує Міністерство фінансів, НБУ показує обсяги в розрізі валют.

Звідси фільтр Андрія Сараненка: військова облігація, яку пропонують «через знайомого менеджера», з оплатою на картку і без рахунку в цінних паперах, до державної гарантії стосунку не має. Гарантія стосується зобовʼязань держави як емітента і не покриває гроші, передані сторонній особі.

Андрій Сараненко: шахрай і «єврооблігації» України

Слово «єврооблігації» додає пропозиції ваги. За частиною 4 статті 16 закону № 3480-IV облігації зовнішньої державної позики України розміщуються на міжнародних ринках капіталу. Частина 9 тієї ж статті доручає їх розміщення, обслуговування і погашення центральному органу виконавчої влади з управління державним боргом, який може залучати банки та інвестиційні фірми за договорами.

У цій конструкції немає місця приватному агенту, який «розподіляє квоту євробондів» серед знайомих за переказ на картку. Якщо продавець каже, що ці папери продаються лише через нього, Андрій Сараненко радить попросити ISIN і назву банку чи інвестфірми, через яку пройде розрахунок, і перевірити обидва в реєстрах.

Іноземні облігації перевіряють у Реєстрі цінних паперів іноземних емітентів, допущених до обігу в Україні. На сайті НКЦПФР там видно найменування, ISIN, статус допуску та відомості про його зупинення чи анулювання. Код, якого в реєстрі немає, не дає підстав вважати папір допущеним до обігу в Україні.

Окремо Андрій Сараненко дивиться на статус допуску. Його могли зупинити або анулювати, і тоді торішня реклама «надійних іноземних бондів» описує вже зовсім іншу ситуацію.

Державний реєстр випусків НКЦПФР і публічна пропозиція

Корпоративна облігація, яку продають широкому колу, має залишити слід у документах Комісії. За статтею 97 закону № 3480-IV пропозиція 150 і більше некваліфікованим інвесторам вважається публічною і ведеться лише після оприлюднення проспекту, затвердженого НКЦПФР. Публічну пропозицію робить емітент під час емісії або оферент, коли продає належні йому папери.

У Державному реєстрі випусків цінних паперів є розділи облігацій і проспектів та перелік публічних пропозицій. Якщо облігацію рекламують у соцмережах або продають масовими дзвінками, відповідний запис там має бути. Його відсутність Андрій Сараненко вважає достатньою причиною відмовитися від покупки.

Код ЄДРПОУ емітента з реєстру варто одразу звірити з договором і реквізитами для оплати. Назву компанії скопіювати легко, код доведеться підробляти, і на звірці підробка стає помітною.

Буває, що продавець пропонує обійти вимогу про проспект і підписати заяву, ніби покупець кваліфікований інвестор. Стаття 6 закону № 3480-IV дозволяє визнати фізичну особу кваліфікованим інвестором лише за відповідності щонайменше двом критеріям, серед яких гроші й цінні папери на суму понад 0,5 мільйона гривень. Людина просить про статус письмово, фірма письмово пояснює, яких прав вона позбувається.

Перевірка Андрія Сараненка: ліцензія брокера, домен і рахунок

У серпні 2026 року НКЦПФР нагадала, що для купівлі й продажу акцій чи облігацій за клієнта потрібна ліцензія на брокерську діяльність. Компанію шукають за назвою або кодом ЄДРПОУ.

Реєстр професійних учасників ринків капіталу Комісія радить відкривати лише на nssmc.gov.ua. У реєстрі вказано точний домен ліцензіата, і сайт, що відрізняється хоча б однією літерою, вже привід відмовитися від переказу. Телефони й пошта мають збігатися з офіційно оприлюдненими.

Гроші легальна компанія, за словами НКЦПФР, приймає лише на власні рахунки в банках. Картка фізичної особи, електронний чи криптогаманець у реквізитах виводять угоду за межі законного поля. Андрій Сараненко додає ще одну звірку: отримувач платежу має збігатися з ліцензіатом з реєстру до останньої літери назви.

Якщо продавцем називається банк, перевірка йде через сайт НБУ. На сторінці пошуку банків банк шукають за всіма назвами, які він колись мав, за кодом ID НБУ і кодом ЄДРПОУ, а в картці видно дату внесення до Державного реєстру банків, реєстраційний номер, банківську ліцензію та її статус. Сторінка «банку» з іншою адресою сайту чи іншим телефоном до цієї картки стосунку не має.

Ознаки фіктивності та перелік сумнівних проєктів у розборі Андрія Сараненка

На сайті НКЦПФР є розділ реєстрів правозастосування. Там Комісія публікує емітентів з ознаками фіктивності з пошуком за найменуванням, кодом ЄДРПОУ та ISIN, з номером і датою рішення, а також емітентів, відсутніх за місцезнаходженням, і заборони операцій з цінними паперами.

Окремо Комісія веде перелік сумнівних інвестиційних проєктів. Він зріс із 384 записів на кінець 2024 року до 458 на 22 грудня 2025 року і 470 на 28 травня 2026 року. Відсутність продавця в переліку його легальності не підтверджує, це лише один рядок перевірки.

Серед десяти ознак фіктивного інвестпроєкту НКЦПФР називає високу гарантовану дохідність, відсутність ліцензій у країні залучення грошей, агресивний маркетинг, відсутність підписаних документів і бонуси за залучення друзів. Для облігацій особливо показові перші дві: умови справжнього випуску записані в проспекті або умовах розміщення, і продавець своїм словом їх не змінює.

Ще одна пересторога Комісії стосується «кабінетів». Прибуток, який показують на сайті чи в застосунку, може не мати стосунку до реальних операцій. Коли людина пробує вивести гроші, її просять сплатити комісію, і це друга стадія тієї самої схеми.

Андрій Сараненко: перевірка облігації за вечір і куди звертатися

Андрій Сараненко пропонує шість кроків. Запитайте в продавця ISIN, емітента, валюту, дату погашення і назву брокера. Знайдіть код у довіднику ОВДП НБУ, у Державному реєстрі випусків або в реєстрі іноземних паперів НКЦПФР. Перевірте брокера в реєстрі професійних учасників і в переліку сумнівних проєктів.

Переконайтеся, що отримувач у реквізитах збігається з ліцензіатом і що облігація зʼявиться на вашому рахунку в цінних паперах. Збережіть договір, листування і реквізити. Якщо хоч один крок не пройдено, переказ гривень відкладається.

Якщо гроші вже пішли, повідомте банк, через який платили, і подайте заяву до кіберполіції. Шахрайство описує стаття 190 Кримінального кодексу України. Гаряча лінія НКЦПФР (044) 280-28-26 працює в будні з 10:00 до 16:00 з перервою з 13:00 до 14:00, про підозрілі платформи Комісія просить писати на info@nssmc.gov.ua. Про компанії без ліцензії НБУ приймає повідомлення через форму на своєму сайті.

До заяви варто додати коротку хронологію: коли і як з вами звʼязалися, який код і якого емітента назвали, на які реквізити пішли гроші, що надіслали після оплати. У серпні 2026 року поліція повідомляла, що оператори частини з 94 закритих колл-центрів видавали себе за брокерів, а контакти людей, які цікавилися інвестиціями, збирали в бази для дзвінків. Тому після першої втрати можливі нові дзвінки з пропозицією «повернути гроші», і їх Андрій Сараненко радить одразу класти в ту саму папку доказів.